*****************************************
Новонароджені мої вірші, як діти :
Виношуєш, народжуєш по-різному….
Трапляється, що швидкі, гарнii, як квiти.
Приходять несподівано; поки, не визнанi.
Навіяні вони небесним подихом....
Зглянулися, та стукаються в душу.
Десь, з підсвідомості, вiщують лихо….
Як виявлені з надр. Складати мушу.
Чи не від того, що душі торкнулися
Персти Небес, як струн віолончелі.
Немов би, очі моі ясно посміхнулися
Де радісно звучить капіж моеi долі!
Як Птахом сонячним, що в Небеса злітає,
У нез'ясовній Радостi, Душа безгрiшна….
Та райдужним насiннячком, що проростає,
Любов в мені, так боязко, неспішно….
******* / 26.11.2011 г. /