НЕПОСИДЬКО  ТИ  НАШ, НЕПОСИДЬКО!

*******************************

Непосидько  ти наш, непосидько,

Заганяв ти  бабусю iз  дідком;

Тітці  з  дядьком  то також  дісталось!

Крихтi  всидіти  тож  не вдавалось!

І  племінник  обуреннй, синку,

Від  такоi,  малюк, поведінки.

То  кота  ти  тягаєш  за  хвіст,

Тож  байдуже- малесенький  зріст!

Ну, а  іграшки  всi- по  квартирі!

Не  даєш  бути  знов  на  "стихирі"!

За  тобою  ганяюся  знову.

Розумешь  татусеву  мову?

То вважаешь  себе, наче слоник,

То  стрибаєш, мов  масенький  коник,

Та  постійно   у  колi  уваги;

Не  цінуєш  ти  тоi  наснаги!

Та з тобою, як  снайпер  iз  ложкою

Намагаюсь  скормити  хоч, трошки  я.

Тож  покласти: пюрешку,  котлетку!-

Наїдайся  малесенький  "детка"!

Поки  ніжку  одну  я  взувала,

Тож  та - інша  так, юрк,  вислизала!

Намагалась  в  штанинку  потрапити

Примудрився   вже   впасти. Ось так  i ти !

Ледь  iз  ліжечка:  юрк,  прямо  в  руки!

Непосидько, за  що  ось  ці  муки?!

То  включаєш  комп'ютер, то  газ!

І  з  дивану  ти  падав  не раз!

Не  боїшся  синцiв  ти  і  ран! -

Тож  зростаєш  "реальним, пацан»!

У  воді  ти  як  любиш  плескатися!

Кожен  вечір  бiжиш  ти  купатися!

І  скрізь  сунуть  потрібно  свій  носик  !

І  завжди, куди  мама  не  просить!

Ну, а  як  же  там-сям,  та  без  тебе?!

Як  поспиш, поспішати, тож   треба!.

*******   /  18.01.2011 р. /